Skip directly to content

Тривожні розлади

Прискорений темп сучасного життя, економічні проблеми, побутові негаразди створюють умови для формування хронічного стресу, на тлі якого розвиваються тривожні стани. Тривога — нормальна реакція організму людини на несприятливі життєві обставини. Але якщо вона виникає без причини або за своєю вираженістю і тривалістю перевищує реальну значущість події і призводить до зниження якості життя, то такий стан розцінюють як патологічний. Тривожний розлад характеризується проявами внутрішнього напруження, нездатністю розслабитися і сконцентруватися, які можуть супроводжуватись відчуттям внутріш¬нього тремтіння та підвищеною пітливістю [1]. Патогенез тривожних розладів досить складний. Велике значення надається впливу хронічного стресу. За сучасними уявленнями, розвиток тривожного стану є результатом виникнення системного регуляторного дисбалансу різних нейромедіаторів на самих різних рівнях структурно-функціональної організації. Ключове місце у формуванні дисбалансу займає ГАМК-ергічна система. Саме порушення ГАМК-залежних процесів в ЦНС опосередковують дисфункцію серотонін-, катехоламіни-і пептідергічних систем, зумовлюючи в подальшому розвиток порушення адаптації. Терапія тривожних розладів комплексна і базується на застосуванні анксіолітиків (транквілізаторів) бензодіазепінового ряду, небензодіазепінових транквілізаторів, антидепресантів - селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну [2].

1. Мороз Г.З., Партасюк Н.Ю. Тривожні і депресивні розлади. //Therapia. 2011. № 3. - (56).

2. Хитров Н.К., Салтиков А.Б. Хвороби цивілізації та нозологічний принцип медицини з позицій загальної патології.

//Клин. мед. - 2003. - № 1. - С. 5-11.