Очікується, що до 2040 року більше 39% населення промислово розвинених країн, таких як Японія, Італія і Німеччина, складатимуть дорослі віком 60 років і старше. Вважається, що соціальний та економічний тягар серцево-судинних захворювань значно зросте у зв’язку з пов’язаними з віком змінами серцево-судинної та інших систем органів, які особливо поширені серед людей похилого віку. Хоча похилий вік є основним неусувним фактором ризику серцево-судинних захворювань, його не слід автоматично вважати неусувним фактором ризику несприятливих наслідків. Навпаки, необхідно краще зрозуміти біологічні, психологічні та соціальні фактори, які спричиняють несприятливі наслідки у людей похилого віку, і розробити системи догляду, які б вирішували ці проблеми.
Вступ
Патофізіологія
Епідеміологія
ВСТУП
Організація Об’єднаних Націй вважає, що до 2050 року кількість дорослого населення у віці старше 65 років зросте більше ніж вдвічі та досягне одного мільярду.1 Серцево-судинні захворювання, що включають атеросклероз, гіпертензію і вторинні захворювання, наприклад, ішемічну хворобу серця (ІХС) та серцеву недостатність, особливо поширені серед людей похилого віку, що в основному спричинено серцево-судинним ремоделюванням та функціональними змінами, які відбуваються з віком.2 Супутні пов’язані з віком зміни в інших органах можуть надалі погіршувати серцево-судинну функцію. Наприклад, з погіршенням функції нирок у зв’язку із втратою нефронів, уповільненням клубочкової фільтрації, зменшенням ниркового кровотоку і порушенням відповіді реніну та здатності концентрувати сечу, відбувається зниження рівнів натрію та об’єму міжклітинної рідини. Зниження рівнів натрію може ослабити механізм Старлінга, від якого залежить підтримання серцевого викиду і артеріального тиску у людей похилого віку під час серцево-судинних навантажень.3 Крім того, хоча серцево-судинні захворювання більш поширені у молодих чоловіків, ніж у молодих жінок,4 ризик серцево-судинних захворювань різко зростає у жінок у віці 55 років, що частково пов’язано зі зниженням вироблення естрогенів в період менопаузи.5
ФАКТОРИ РИЗИКУ:
Хоча похилий вік є основним суттєвим фактором ризику серцево-судинних захворювань, його не слід автоматично вважати неусувним фактором ризику несприятливих наслідків. Навпаки, необхідно краще зрозуміти біологічні, психологічні та соціальні фактори, які спричиняють несприятливі наслідки у людей похилого віку, і розробити системи догляду, які б вирішували ці проблеми.6 У людей похилого віку зміни судинної системи сприяють ризику ізольованої систолічної гіпертензії.7 Таким чином, природнє нічне зниження артеріального тиску піддає пацієнтів похилого віку, які приймають антигіпертензивні засоби короткої дії ввечері, ризику діастолічної гіпотензії.7 На щастя, дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів тривалої дії, які мають поступовий, стійкий антигіпертензивний ефект, продемонстрували ефективність при лікуванні ізольованої систолічної гіпертензії, і зараз вони розглядаються як варіант антигіпертензивної терапії вибору у цій групі пацієнтів разом з діуретиками.8,9,10
У цьому проспекті описується зв’язок між віком і розвитком серцево-судинних захворювань – як фізіологічні зміни, що відбуваються з віком, впливають на різноманітні захворювання, які охоплює загальний термін «серцево-судинні захворювання». В першу чергу інформація буде зосереджена на атеросклеротичних серцево-судинних захворюваннях і гіпертензії, що є потенційно усувними аспектами «неусувного» серцево-судинного фактору ризику похилого віку.11
ПАТОФІЗІОЛОГІЯ
З віком стінки артерій потовщуються, розширюються і твердіють – навіть за відсутності атеросклерозу – в основному у зв’язку з постійним циклічним розтягненням та еластичним стисканням, фрагментацією та зменшенням кількості еластину і відкладанням колагену.12 В похилому віці в основному центральні артерії (аорта і сонна артерія) впливають на перебіг серцево-судинних захворювань.13 Коли ці еластичні артерії здорові, хвиля тиску, що утворюється лівим шлуночком і відбивається в багатьох місцях вздовж артеріального дерева, зливається з відображеною хвилею у проксимальній аорті під час діастоли, підвищуючи діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) і коронарну перфузію.13 Однак ригідність аорти підвищує швидкість пульсової хвилі, що веде до злиття вихідної та відображеної хвиль під час систоли, таким чином підвищуючи систолічний артеріальний тиск (САТ) замість ДАТ. В результаті збільшується рефракторна фаза лівого шлуночка, порушуючи розслаблення шлуночків і коронарне наповнення.13 Ригідність аорти є основною причиною серцево-судинних захворювань у пацієнтів без атеросклерозу.14 Не дивно, що проміжні виміри ризику серцево-судинних захворювань більш тісно співвідносяться з центральним тиском та індексами порівняними з плечовим тиском, а також вони окремо прогнозують майбутні серцево-судинні явища.13
У відповідь на підвищення САТ та збільшення судинного навантаження кардіоміоцити зростають у розмірі, тоді як їхня кількість зменшується, що призводить до потовщення стінки лівого шлуночка.2 Із зростанням тиску та об’єму передсердь ліве передсердя також збільшується у розмірі. Вироблення оксиду азоту зменшується і змінюється регуляція концентрації кальцію, знижуючи скоротливість міокарду, збільшуючи судинне навантаження і зменшуючи резерв лівого шлуночка (Малюнок 1).2 Ці асоційовані з віком серцево-судинні зміни готують підґрунтя для розвитку атеросклерозу і гіпертензії. Таким чином, їх слід вважати особливими факторами ризику серцево-судинних захворювань та інтервенційними цілями у людей похилого віку.
Малюнок 1. Асоційовані з віком серцево-судинні зміни, зображені під горизонтальною лінією, - це основні фактори ризику серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань, зображених над цією лінією.2
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ
Швидке старіння населення світу, ймовірно, є особливо наочним у таких промислово розвинених країнах, як Японія, Італія і Німеччина, у яких дорослі віком 65 років і старше складали 20% або більше всього населення у 2010 році, а до 2040 року очікується, що дорослі віком 60 років і старше складатимуть 39% (Малюнок 2).1 Однак економічний і соціальний тягар може бути навіть більшим у країнах з низьким та середнім рівнем доходів, у яких люди похилого віку складають не менше 15% всього населення, а дохід на душу населення у 2005 році складав менше $10 000 (Малюнок 3).1
Малюнок 2. Дорослі віком 60 років і старше як процент населення у 2010 році (синя шкала) і 2040 році (червона шкала). Джерело даних: UN Population Division, World Population Prospects, 2010 Revision. United Nations, 2011.1
Серцево-судинні захворювання – убивця чоловіків і жінок номер один у світовому масштабі – несе відповідальність за більше ніж 17 мільйонів (30%) всіх смертей у світі у 2008 році. Очікується, що до 2030 року кількість смертей, пов’язаних із серцево-судинними захворюваннями, перевищить 23 мільйони, більшість з яких буде на рахунку атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, ІХС та інсульту.15 Якщо сучасні тенденції триватимуть, 80% пов’язаних із серцево-судинними захворюваннями смертей припадуть на країни з низьким і середнім рівнем доходів, де доступ до профілактичної медицини обмежений, і де очікується, що у 2025 році проживатиме 71% з 1,2 мільярдів людей похилого віку у світі.15,16 Починаючи з 2020 року можна очікувати, що ці демографічні зсуви значно підвищать витрати на медицину і довготривалий медичний догляд.1
Малюнок 3. Прогнозовані світові тенденції смертності за категорією доходу.1
У Сполучених Штатах зараз більше ніж у 1 із 3 дорослих (83,6 мільйонів) спостерігається невроджена форма серцево-судинного захворювання і майже половина з цих хворих старше 60 років.4 Серед американців віком від 60 до 79 років більше 70% страждають на серцево-судинні захворювання, а для чоловіків і жінок старше 80 років ці показники складають відповідно 83% і 87%.4 У віці між 65-74 і 85-94 роками частота виникнення серцево-судинних захворювань серед американців майже подвоюється для обох статей (Малюнок 4).4
Рекомендації щодо лікування і свідчення користі
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЛІКУВАННЯ І СВІДЧЕННЯ КОРИСТІ
В наступних керівництвах розглядаються два важливих аспекти профілактики і лікування серцево-судинних захворювань у людей похилого віку – гіперхолестеринемія і гіпертензія: Американська колегія кардіологів/Американська асоціація з вивчення захворювань серця (ACC/AHA). Терапія рівнів холестерину в крові для зниження ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань у дорослих. 2013 р. Звіт робочої групи ACC/AHA про практичні керівництва17 Керівництво Європейського товариства кардіологів (ESC) і Європейського товариства з вивчення атеросклерозу (EAS) з лікування дисліпідемії. Робоча група з лікування дисліпідемії ESC/EAS18 Керівництво Європейського товариства з вивчення гіпертензії (ESH) і Європейського товариства кардіологів (ESC) 2013 р. з лікування артеріальної гіпертензії. Робоча група з лікування артеріальної гіпертензії ESH/ESC9 Керівництво NICE 2011 р.: Гіпертензія у дорослих: діагноз і лікування10 Австралійське керівництво 2016 р. з лікування гіпертензії у дорослих (NHFA)19. Європейське керівництво 2016 р. з профілактики серцево-судинних захворювань в клінічній практиці. Шоста об’єднана робоча група Європейського товариства кардіологів та інших товариств з профілактики серцево-судинних захворювань у клінічній практиці (складалася з представників 10 товариств та запрошених експертів)20 Науково обґрунтоване керівництво 2014 р. з лікування високого артеріального тиску у дорослих: звіт членів колегії, призначених Восьмим об’єднаним національним комітетом (JNC 8).21
Таблиця 1. Ключові рекомендації, що підтримуються керівництвами9,10,17,18,19,20,21
| ACC/AHA17 | Клас/Ступіньa |
|
Клінічна АСІХС ·Вік ≤75 років, без проблем безпеки: високоінтенсивнийb статин;·Вік >75 років або проблеми безпеки: помірноінтенсивнийb статин |
I/A |
|
Первинна профілактика – Х-ЛПНЩ <190 мг/дл і вік <40 або >75 років, або <5% 10-річний ризик АСІХС ·У окремих осіб слід розглянути можливість проведення терапії статинамиc |
Ilb/C |
| ESC/EAS18 | Клас/Ступіньa |
|
Встановлена ІХС у пацієнтів похилого віку ·Призначення терапії статинами·У зв’язку з потенційними супутніми захворюваннями і зміненою фармакокінетикою розпочинати терапію статинами слід у низькій дозі, з обережністю титруючи дозу до досягнення цільових рівнів ліпідів |
I/B I/C |
|
Пацієнти похилого віку без ІХС Слід розглянути призначення терапії станинами у разі наявності не менше ніж одного додаткового фактору ризику серцево-судинних захворювань, окрім віку |
IIb/B |
| ESH/ESC9 | Клас/Ступіньa |
|
Терапія антигіпертензивними препаратами у пацієнтів похилого віку ·Можна застосовувати будь-який антигіпертензивний засіб, однак при ізольованій систолічній гіпертензії перевагу слід надати діуретикам і антагоністам кальцію |
I/A I/A |
|
Цільовий АТ у пацієнтів похилого віку ·Молодше 80 років з САТ ≥160 мм рт. ст.: цільовий тиск 140-150 мм рт. ст.·Старше 80 років з САТ ≥160 мм рт. ст.: цільовий тиск 140-150 мм рт. ст., якщо пацієнти в задовільному фізичному та психічному стані |
I/A I/B |
| NICE10 | |
|
Терапія антигіпертензивними препаратами у пацієнтів похилого віку ·Пацієнти віком ≥ 80 років, слід призначати таку саму антигіпертензивну терапію, як і пацієнтам віком 55-80 років, враховуючи супутні захворювання·Пацієнти віком > 55 років, БКК рекомендовані як препарати першої лінії. Тіазидні діуретики є альтернативою для пацієнтів, які не можуть переносити БКК |
|
|
Цільовий АТ у пацієнтів похилого віку ·Вік <80 років: Клінічний цільовий АТ <140/90 мм рт. ст.; цільовий АТ згідно з ABPM/HBPM <135/85 мм рт. ст.·Вік ≥80 років: Клінічний цільовий АТ <150/90 мм рт. ст.; цільовий АТ згідно з ABPM/HBPM <145/85 мм рт. ст. |
|
| Керівництво NHFA 2016 р.19 | |
|
Терапія антигіпертензивними препаратами у пацієнтів похилого віку •Пацієнтам похилого віку з гіпертензією можна застосовувати будь-які антигіпертензивні препарати першої лінії (тіазидні діуретики, БКК, ІАПФ, БРА).•На початку терапії у пацієнтів похилого віку прийом препаратів слід розпочинати з найнижчої дози і повільно титрувати цю дозу, адже небажані ефекти посилюються з віком. |
I |
|
Цільовий АТ у пацієнтів похилого віку •Для пацієнтів віком >75 років САТ <120 мм рт. ст. був корисним і добре переносився за умови відсутності супутніх захворювань.•Для старших пацієнтів, у яких терапія спрямована на досягнення систолічного тиску <120 мм рт ст., рекомендується більш уважне спостереження для виявлення пов’язаних з лікуванням небажаних ефектів, включаючи гіпотензію, синкопе, порушення балансу електролітів та гостре ураження нирок. |
II
II |
| Керівництво ESC 2016 р.20 | |
|
Встановлена ІХС у пацієнтів похилого віку ·Для зниження ризику серцево-судинних захворювань у всіх пацієнтів з ЦД 2 або 1 типу старше 40 років рекомендується застосовувати гіполіпідемічні засоби (в основному статини)·Всім пацієнтам з діабетом віком >40 років і окремим молодшим пацієнтам з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (наявність мікросудинних ускладнень або кількох факторів ризику серцево-судинних захворювань) рекомендується терапія статинами. |
I/A
I/A |
|
Цільовий АТ у пацієнтів похилого віку ·Вік <60 років: САТ <140 мм рт. ст., ДАТ <90 мм рт. ст.·Вік >60 років з САТ ≥ 160 мм рт. ст.: САТ 150 – 140 мм рт. ст. ·Вік <80 років: САТ <140 мм рт. ст., якщо лікування добре переноситься; САТ <120 мм рт. ст., якщо пацієнти мають (дуже) високий ризик і приймають декілька препаратів для зниження АТ. ·Вік >80 років з САТ ≥ 160 мм рт. ст.: зниження САТ до 150 – 140 мм рт. ст. (якщо пацієнти в задовільному фізичному та психічному стані) |
I/B
I/B
IIb/B
I/B |
| JNC821 | |
|
Терапія антигіпертензивними препаратами у пацієнтів похилого віку ·Пацієнти віком ≥60 або <60 років: початковою терапією вибору будуть тіазидні діуретики, або ІАПФ, або БРА, або БКК окремо чи в комбінації |
|
|
Цільовий АТ у пацієнтів похилого віку ·Вік <60 років: цільовий АТ <140/90 мм рт. ст.·Вік ≥60 років: цільовий АТ <150/90 мм рт. ст. |
АСІХС=атеросклеротична ІХС; Х-ЛПНЩ=холестерин ліпопротеїнів низької щільності; САТ=систолічний артеріальний тиск.
a - Клас і ступінь як вказано у цитованому керівництві. b - Високоінтенсивний=аторвастатин 40-80 мг, розувастатин 20-40 мг; помірноінтенсивний=аторвастатин 10-20 мг, розувастатин 5-10 мг, сімвастатин 20-40 мг, правастатин 40-80 мг, ловастатин 40 мг, флувастатин XL 80 мг, флувастатин 40 мг два рази на добу, пітавастатин 2-4 мг15 c - Ці фактори можуть включати первинний Х-ЛПНЩ ≥160 мг/дл або інші свідчення генетичної гіперліпідемії; сімейний анамнез з передчасною АСІХС з початком у віці < 55 років у родича чоловічої статі першого ступеня спорідненності або у віці < 65 у родича жіночої статі першого ступеня спорідненності; високочутливий C-реактивний білок ≥ 2 мг/л; кальцієвий індекс коронарної артерії ≥ 300 одиниць Агастон або ≥ 75-ой процентилі за віком, статтю та етнічною приналежністю (додаткову інформацію див. http://www.mesa-nhlbi.org/CACReference.aspx); щиколотково-плечовий індекс <0,9; або довічний ризик АСІХС. У майбутньому можуть бути виявлені додаткові фактори, які можуть допомогти при оцінці індивідуального ризику.
Велика кількість досліджень також продемонструвала ефективність вторинної та первинної профілактики дисліпідемії і зменшення кількості серцево-судинних явищ у людей похилого віку. У мета-аналізі 10 рандомізованих досліджень терапія статинами порівнювалась з плацебо.22 Дослідники зібрали дані щодо смертності та серцево-судинних явищ і провели подальше спостереження за пацієнтами тривалістю не менше 1 року. Всього було залучено 70 388 учасників: 34% жінок, 23% пацієнтів з діабетом і не менше 80% пацієнтів мали встановлені серцево-судинні захворювання. При середньому подальшому спостереженні 4,1 років було встановлено, що терапія статинами значно знижує ризик загальної смертності (ВШ 0,88, 95% ДІ 0,81-0,96), серйозних коронарних явищ (ВР 0,70, 95% ДІ 0,61-0,81) і серйозних цереброваскулярних явищ (ВШ 0,81, 95% ДІ 0,71-0,93), значно покращуючи виживаність.10 У подальшому мета-аналізі даних учасників рандомізованих досліджень порівнювалися або режими дозування різної інтенсивності (5 досліджень, які включали 39 612 пацієнтів, із медіаною спостереження 5,1 років), або статини і контрольні препарати (21 дослідження, яке включало 129 526 пацієнтів, із медіаною спостереження 4,8 років). При більш інтенсивних режимах дозування статинів в результаті відмічалося значно більше (15%; 95% ДІ 11-18, P<,0001) зниження кількості серйозних судинних явищ, включаючи коронарну смерть і нефатальний ІМ (13%; 95% ДІ 7-19, P<,0001), коронарну реваскуляризацію (19%; 95% ДІ 15-24, P<,0001) та ішемічний інсульт (16%; 95% ДІ 5-26, P<,005). Зниження ризику на 1 ммоль/л ЛПВЩ було пропорційним у 2 типах досліджень. У всіх 26 дослідженнях загальна смертність знижувалася на 10% на 1 ммоль/л ЛПВЩ (ВР 0,90, 95% ДІ 0,87-0,93; P<,001).23
Рекомендації керівництв, в яких збільшили цільове зниження САТ для пацієнтів старше 60 років, викликали протиріччя. Восьмий звіт Об’єднаного національного комітету з питань профілактики, виявлення, оцінки та лікування високого артеріального тиску (JNC8) підтримав зниження вікової границі, після якої може застосовуватися більш високий цільовий САТ(150 мм рт. ст. замість 140 мм рт. ст.) з 80 років – як радять ESH, ACC/AHA, Американське товариство з вивчення гіпертензії, Американська колегія кардіологів і Міжнародне товариство з вивчення гіпертензії — до 60 років.21,24 Керівництво ESC стверджує, що відсутні свідчення щодо користі зниження САТ до <140 мм рт. ст. у людей похилого віку з гіпертензією.20
Меншість експертної групи JNC8 не погодилася із застосуванням цієї рекомендації у пацієнтів віком 60 років і старше, які не страждають ані на діабет, ані на хронічну хворобу нирок. Оскільки цей цільовий тиск впливає на початок терапії та терапевтичні цілі, він може мати значні наслідки при лікуванні пацієнтів похилого віку.23,24 Однак у сучасному керівництві NHFA стверджується, що у пацієнтів віком >75 років цільовий САТ <120 мм рт. ст. продемонстрував користь, добре переносився, окрім випадків супутнього захворювання на діабет.19
Ймовірно, зміна рекомендацій бере початок від проблеми J-подібної кривої, яка характеризує співвідношення між рівнем САТ і ризиком недостатньої перфузії життєво важливих органів.7 Ригідність артерій, що відмічається з віком, знижує ДАТ, а серцево-судинні захворювання у 3 рази більш поширені серед пацієнтів, чий ДАТ складає 70 мм рт. ст. без антигіпертензивної терапії, ніж серед пацієнтів з більш високим ДАТ.7 Таким чином, перед практикуючими лікарями постає дилема лікування пацієнтів похилого віку з ізольованою систолічною гіпертензією.7 Природне нічне зниження АТ і наявність ортостатичної гіпотензії збільшує небезпеку J-подібної кривої, потенційно спричинюючи ішемію міокарду або інсульт.7 Тому пацієнтам похилого віку слід уникати прийому антигіпертензивних препаратів короткої дії ввечері.7
Дигідропіридинові БКК тривалої дії мають поступовий, стійкий антигіпертензивний ефект і продемонстрували ефективність при лікуванні ізольованої систолічної гіпертензії у пацієнтів похилого віку.8 В багатоцентровому, подвійному сліпому дослідженні 133 пацієнта похилого віку (від 60 років і старше) з ізольованою систолічною гіпертензією були рандомізовані для отримання 1 або 2 дигідропіридинів: або амлодипін 5 мг/добу або нікардипін 60 мг/добу (за потреби дозу титрували відповідно до 10 мг/добу або 100 мг/добу) протягом 90 днів.8 Обидва варіанти терапії призвели до значного і подібного зниження офісного САТ і пульсового тиску без впливу на частоту серцевих скорочень і лише з незначним зниженням ДАТ. Однак амлодипін продемонстрував значно більший антигіпертензивний вплив на САТ, особливо вночі.8 Далі було проведено огляд літератури, що включав 85 рандомізованих контрольованих досліджень, які охоплювали більше 20 років. Серед >13 000 пацієнтів у цьому огляді >5000 проходили монотерапію амлодипіном. Монотерапія амлодипіном була ефективною для зниження САТ і контролю 24-годинного САТ, особливо в окремих групах пацієнтів, які включали пацієнтів віком 60 років і старше та з ізольованою систолічною гіпертензією.25
Всі антигіпертензивні засоби рекомендуються і можуть застосовуватися у людей похилого віку, хоча при ізольованій систолічній гіпертензії перевагу можна надати діуретикам і антагоністам кальцію.9
Ефективність діуретиків оцінювалася для зниження АТ у пацієнтів похилого віку. У рандомізованому, подвійному сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні, яке проводилося у 195 центрах у 13 країнах Західної та Східної Європи, Китаю, Австралії та Північної Африки, 3845 учасників (від 80 років і старше) із стійким САТ 160 мм рт. ст. були рандомізовані для отримання або діуретику – 1,5 мг індапаміду з уповільненим вивільненням (n=1933), - або відповідного плацебо (n=1912).26 До режиму дозування пацієнтів, які не змогли досягти цільового АТ 150/80 мм рт. ст., додавали інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) – періндоприл (2 або 4 мг) – або відповідне плацебо. Кінцевою точкою був фатальний або нефатальний інсульт, а медіана подальшого спостереження у дослідженні складала 1,8 років.26 Середній АТ у спокої в основній групі через 2 роки був на 15,0/6,1 мм рт. ст. нижче, ніж у групі плацебо.26 Аналіз всіх рандомізованих пацієнтів згідно призначеного лікування показав, що активне лікування асоціювалося з 30% зниженням частоти фатального або нефатального інсульту (95% ДІ, від –1 до 51; P=,06); 39% зниженням частоти смерті від інсульту (95% ДІ, від 1 до 62; P=,05); 21% зниженням частоти смерті з будь-яких причин (95% ДІ, від 4 до 35; P=,02); 23% зниженням частоти смерті від серцево-судинних причин (95% ДІ, від −1 до 40; P=,06); 64% зниженням частоти серцевої недостатності (95% ДІ, 42-78; P<,001); і з 34% зниженням частоти будь-якого серцево-судинного явища (смерть від серцево-судинних причин або інсульту, ІМ або серцева недостатність) (95% ДІ, від 18 до 47; P<,001).26 В основній групі також спостерігалося менше серйозних небажаних явищ (358 порівняно з 448 у групі плацебо; P=,001).26 Згідно з сучасними австралійськими керівництвами з гіпертензії тіазидні діуретики асоціювалися з підвищеним ризиком початку діабету у пацієнтів похилого віку. Таким чином, у пацієнтів похилого віку тіазидні діуретики слід застосовувати як терапію першої лінії, якщо користь від контролю над гіпертензією перевищує ризик початку діабету.19
Висновки
ВИСНОВКИ
У зв’язку з прогресуючим старінням населення і через те, що серцево-судинні захворювання є основною причиною смерті серед людей похилого віку, стало зрозуміло, що профілактика серцево-судинних захворювань стає все важливішою. Хоча вік є незалежним фактором ризику захворюваності та смертності від серцево-судинних причин, мета-аналіз і клінічні дослідження продемонстрували, що профілактика і лікування гіпертензії та дисліпідемії у пацієнтів похилого віку є ефективними і ведуть до значного зниження серцево-судинної захворюваності і смертності. Існує достатня кількість даних, які демонструють, що профілактика і лікування гіпертензії, незалежно від режиму лікування, знижують частоту серцево-судинних подій незалежно від віку. Однак у різних дослідженнях діуретики і БКК показали переважаючу ефективність при контролі ізольованої систолічної гіпертензії у порівнянні із засобами інших класів – твердження, що було визнане у різних керівництвах. Також велика кількість досліджень продемонстрували ефективність лікування дисліпідемії і зниження серцево-судинних явищ у людей похилого віку. Клінічне рішення щодо терапії серцево-судинних факторів ризику у людей похилого віку слід приймати, засновуючись на кількох міркуваннях: 1) тривалість життя; 2) біологічний вік і функціональні можливості; 3) ступінь і тяжкість серцево-судинного захворювання; 4) наявність факторів ризику і 5) ефективність лікування факторів ризику. З урахуванням цих міркувань гіпертензію та дисліпідемію у цій групі пацієнтів можна успішно контролювати.
Посилання:
1. Laslett LJ, Alagona P Jr, Clark BA III, et al. The worldwide environment of cardiovascular disease: prevalence, diagnosis, therapy, and policy issues. A report from the American College of Cardiology. J Am Coll Cardiol. 2012;60(25 suppl):S1-S49. http://gm.stijlfabriek.com/issues/issue-10/cardiovascular-diseases-in-po.... Accessed September 7, 2014.
2. Lakatta EG. Age-associated cardiovascular changes in health: impact on cardiovascular disease in older persons. Heart Fail Rev. 2002;7(1):29-49.
3. Priebe HJ. The aged cardiovascular risk patient. Br J Anaesth. 2000;85(5):763-778.
4. Go AS, Mozaffarian D, Roger VL, et al; American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics−−2014 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2014;129(3):e28-e292.
5. National Heart, Lung, and Blood Institute. Lower heart disease risk. What are the risk factors for heart disease? http://www.nhlbi.nih.gov/health/educational/hearttruth/lower-risk/risk-f.... Updated July 10, 2014. Accessed September 26, 2014.
6. Maurer M. Age: a non-modifiable risk factor? J Am Coll Cardiol. 2003;42(8):1427-1428.
7. Kaplan NM. The diastolic J curve: alive and threatening. Hypertension. 2011;58(5):751-753.
8. Mounier-Véhier C, Jaboureck O, Emeriau JP, et al. Randomized, comparative, double-blind study of amlodipine vs. nicardipine as a treatment of isolated systolic hypertension in the elderly. Fundam Clin Pharmacol. 2002;16(6):537-544.
9. Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, et al. 2013 ESH/ESC guidelines for the management of arterial hypertension: the Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2013;34(28):2159-2219.
10. NICE Guidelines 2011. Hypertension in adults: diagnosis and management. August 2011; 1-38.
11. Sniderman AD, Furberg CD. Age as a modifiable risk factor for cardiovascular disease. Lancet. 2008;371(9623):1547-1549.
12. Zimlichman R. Treatment of hypertension and metabolic syndrome: lowering blood pressure is not enough for organ protection, new approach-arterial destiffening. Curr Hypertens Rep. 2014;16(10):479.
13. Agabiti-Rosei E, Mancia G, O'Rourke MF. Central blood pressure measurements and antihypertensive therapy: a consensus document. Hypertension. 2007;50(1):154-160.
14. O’Rourke MF, Hashimoto J. Mechanical factors in arterial aging: a clinical perspective. J Am Coll Cardiol. 2007;50(1):1-13.
15. World Health Organization. Media centre. Cardiovascular diseases (CVDs) Fact sheet N°317. Updated March 2013. http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs317/en/. Accessed August 29, 2014.
16. Mendis S, Puska P, Norrving B, et al., Global Atlas on Cardiovascular Disease Prevention and Control. Geneva, Switzerland: World Health Organization; 2011.
17. Stone NJ, Robinson JG, Lichtenstein AH, et al. 2013 ACC/AHA guideline on the treatment of blood cholesterol to reduce atherosclerotic cardiovascular risk in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on practice guidelines. Circulation. 2014;129(25 suppl2):S1-S45.
18. European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation, Reiner Z, Catapano AL, De Backer G, et al; ESC Committee for Practice Guidelines (CPG) 2008-2010 and 2010-2012 Committees. ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: the Task Force for the management of dyslipidaemias of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Atherosclerosis Society (EAS). Eur Heart J. 2011;32(14):1769-1818.
19. National Heart Foundation of Australia. Guideline for The Diagnosis and Management of Hypertension in Adults – 2016. Australia; 2016:1-74.
20. Piepoli M., Hoes AW, Agewell S, et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice. Eur Heart J. 2016;37(29):2315-81.
21. James PA, Oparil S, Carter BL. 2014 evidence-based guideline for the management of high blood pressure in adults: report from the panel members appointed to the Eighth Joint National Committee (JNC 8). JAMA. 2014;311(5):507-520.
22. Brugts JJ, Yetgin T, Hoeks SE, et al. The benefits of statins in people without established cardiovascular disease but with cardiovascular risk factors: meta-analysis of randomised controlled trials. BMJ.2009;338.
23. Cholesterol Treatment Trialists’ (CTT) Collaboration, Baigent C, Blackwell L, Emberson J, et al. Efficacy and safety of more intensive lowering of LDL cholesterol: a meta-analysis of data from 170,000 participants in 26 randomised trials. Lancet. 2010;376(9753):1670-1681.
24. Wright JT Jr, Fine LJ, Lackland DT, et al., Evidence supporting a systolic blood pressure goal of less than 150 mm Hg in patients aged 60 years or older: the minority view. Ann Intern Med. 2014;160(7):499-503.
25. Levine CB, Fahrbach KR, Frame D, et al. Effect of amlodipine on systolic blood pressure. Clin Ther. 2003;25(1):35-57.
26. Beckett NS, Peters R, Fletcher AE, et al; HYVET Study Group Treatment of hypertension in patients 80 years of age or older. N Engl J Med. 2008;358(18):1887-1898.
Терапевтичні напрямки по темі :
Клінічна інформація з Кардіології
- КАРДІОЛОГІЯ
- КЛІНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ З КАРДІОЛОГІЇАналіз ефективності та безпеки оральних антикоагулянтів для тривалого лікування фібриляції передсердь у пацієнтів похилого вікуПрактичні аспекти антикоагулянтної терапії у різних категорій пацієнтівАнтитромботична терапія у пацієнтів із коморбідними станамиСтратегія вибору антикоагулянтної терапії у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердьВидео: Фібриляція передсердь – типові симптомиОРИГІНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ NAXOSВІДЕО: Як антикоагулянти можуть знизити ризик розвитку інсульту, що пов'язаний з фібриляцією передсердь?Профілактика інсульту при фібриляції передсердь: майстер-клас щодо ведення пацієнтаРанняя высокодозовая терапия аторвастатином после инфаркта миокарда с подъемом сегмента STВідео: Ви помічаєте ризикАртеріальна гіпертензіяДисліпідемія і серцево-судинні захворюванняАнтикоагулянтна терапія у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь: які інноваційні можливості ми маємо сьогодні?Ведення пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь після перенесеного внутрішньочерепного крововиливу: тандем невролога та кардіологаАнтитромботична терапія у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь після перенесеного гострого коронарного синдрому та/або черезшкірного коронарного втручанняАнтитромботична терапія пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь після перенесеного гострого коронарного синдрому та/або черезшкірного коронарного втручанняЕтнічність як суттєвий фактор ризику серцево-судинних захворюваньГіпертонія і серцево-судинні захворюванняЗахворювання периферичних артерій (ЗПА) і серцево-судинні захворюванняЦукровий діабет і серцево-судинне захворюванняГіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) і серцево-судинні захворюванняСпосіб життя і серцево-судинні захворюванняВік як суттєвий фактор ризику серцево-судинних захворюваньАльбумінурія і серцево-судинні захворюванняХронічна ниркова недостатніть (ХНН) та серцево-судинні захворюванняХронічна серцева недостатність (ХСН) і серцево-судинні захворюванняСтенокардія + інфаркт міокарда (ІМ) та серцево-судинні захворюванняВідео про якість наших препаратівІшемічна хвороба серця
- Препарат «Еліквіс» (апіксабан) - №1 у світі серед інших нових пероральних антикоагулянтівПрограмма «Заради життя»Як запобігти до 80% серцево-судинних захворювань?Допомогти пацієнтам вийти із зони ризикуЕкспертна рада асоціації аритмологів УкраїниПродовжено проект з надання кардіологічної допомоги пацієнтам з порушенням коронарного кровообігуКорпоративний сайт компанії PfizerЕкспертна рада асоціації аритмологів УкраїниПро компанію PfizerПерсоніфікована антитромботична терапія як міждисциплінарна проблема
"Цей сайт розроблений виключно для використання з професійною метою фахівцями охорони здоров’я в Україні.
Pfizer не гарантує відповідність інформації та сервісів сайту цілям і очікуванням Користувача, його безперебійну та безпомилкову роботу.
Користувач самостійно і за свій рахунок зобов’язується врегулювати всі претензії третіх осіб, пов’язані з діями Користувача при користуванні цим сайтом.
Користувач самостійно несе повну відповідальність за належне використання матеріалів, розміщених на сайті, в тому числі: за використання таких матеріалів у відповідності з вимогами законодавства України, за дотримання авторських прав і прав третіх осіб, а також, за дотримання положень цієї Угоди.
Підтвердіть: "
You are now leaving www.pfizerpro.co.uk. Links to external websites are provided as a resource to the viewer. This website is neither owned nor controlled by Pfizer Ltd.
Pfizer accepts no responsibility for the content or services of the linked site other than the information or other materials relating to Pfizer medicines or
business which it has provided or reviewed.
PP-PFE-GBR-3859. November 2021