Skip directly to content

Хвороба Гоше

Хвороба Гоше (ХГ) - рідкісне спадкове захворювання, яке викликане генетичними мутаціями та успадковується за аутосомно-рецесивним типом. Ці мутаціі обумовлюють дефіцит активності лізосомального ферменту глюкоцереброзидази, внаслідок чого порушується лізосомальне зберігання. Це призводить до накопичення субстрату (глюкоцереброзиду) в лізосомах макрофагів та інших клітин, наприклад, остеобластів. Заповнені ліпідами «клітини Гоше» акумулюються в різних тканинах і органах, особливо в селезінці, печінці, кістковому мозку, легенях та мозку.

ХГ є найпоширенішою лізосомною хворобою накопичення. Вона виникає, коли дитина отримує аномальний ген від обох батьків. Якщо людина успадковує лише один із цих аномальних генів, вона вважається носієм, який не має цієї хвороби, але може передати цей ген наступному поколінню.

При ХГ не виробляється достатньо ферменту, який називається глюкоцереброзидаза, що розщеплює глюкоцереброзид - жирову речовину, що знаходиться в клітинах. Без достатньої кількості ферменту жирова речовина накопичується в певних клітинах, а саме в макрофагах, та збільшує їх. Ці збільшені макрофаги називаються клітинами Гоше.

З часом клітини Гоше акумулюються в печінці, селезінці, легенях та кістковому мозку, завдаючи їм шкоди, поки не порушується нормальна функція органа. Порушення, пов'язані з кістками, можуть бути особливо болісними і, зрештою, обмежити рухливість людини. У рідкісних випадках клітини Гоше також можуть акумулюватися у мозку і призводити до більш важкої форми захворювання.

Існують три різні типи хвороби Гоше2,3

  • 1-й тип хвороби Гоше - найпоширеніша форма в західному світі і становить більше 95% випадків. Ознаки та симптоми 1-го типу можуть починатися в будь-якому віці і зазвичай включають анемію, що може спричинити втому та задишку, синці, носові кровотечі чи кровоточивість ясен (внаслідок тромбоцитопенії), біль, дискомфорт у животі (викликаний збільшенням розміру селезінки та печінки), біль у кістках, часті переломи, затримка росту. У людей з хворобою Гоше 1-го типу часто можна очікувати звичайну тривалість життя, при умові лікування. Зустрічається в усьому світі та всіх популяціях, але найбільш поширена серед євреїв ашкеназі.
  • 2-й тип хвороби Гоше характеризується аномаліями центральної нервової системи і, як правило, призводить до летального наслідку протягом перших двох років життя. Вражає людей в усьому світі, але є дуже рідкісним.
  • 3-й тип хвороби Гоше проявляється в ранньому дитинстві, часто має симптоми подібні до 1-го типу разом з різноманітними неврологічними ознаками та повільно прогресуючий перебіг, що часто призводить до летального наслідку на другому та третьому десятиріччі життя. Симптоми зазвичай розвиваються в дитинстві і тривають у дорослому віці. Цей тип ХГ більш поширений на Близькому Сході, Індії, Китаї.

 

Ознаки та симптоми ХГ різняться від однієї людини до іншої. Хтось має дуже слабкі симптоми і живе з ними протягом багатьох років, перш ніж у них діагностують цю хворобу. Інші мають  більш важкий перебіг захворювання, велику кількість та вираженість симптомів.

Симптоми хвороби Гоше 1-го типу3:

  • Гепатомегалія
  • Спленомегалія
  • Анемія
  • Тромбоцитопенія
  • Біль у кістках, часті переломи
  • Захворювання кісток
  • Втома
  • В деяких випадках – проблема з диханням

 

Діагностика5

В даний час захворювання діагностують за аналізом крові, який вимірює ферментну активність глюкоцереброзидази. Для людей з відомим сімейним анамнезом хвороби Гоше діагноз може підтвердити генетичний тест.

Особи, які мають сімейний анамнез захворювання, можуть пройти тести для носіїв. Якщо і мати і  батько дитини є носіями, існує 25% шанс того, що дитина буде страждати на хворобу Гоше. Для майбутніх батьків із сімейним анамнезом хвороби Гоше рекомендується генетичне консультування, пренатальне тестування також може визначити, чи має плід хворобу Гоше.

Зважаючи на значний клінічний поліморфізм ХГ, доцільним є проведення попереднього скринінгу пацієнтів з підозрою на ХГ, що передбачає вимірювання активності глюкоцереброзидази у сухих плямах крові. Результати тесту не можуть слугувати підтверджуючими діагноз ХГ, і потребують додаткової перевірки дефіциту активності ферменту у лейкоцитах крові та фібробластах шкіри.

Остаточний діагноз ХГ встановлюється після визначення рівня активності глюкоцереброзидази у лейкоцитах, фібробластах та/або проведення молекулярного аналізу гену.

Вимірювання активності хітотриозидази є допоміжним тестом при діагностиці хвороби Гоше, проте він не може слугувати основним, оскільки значна частина населення є носіями алелей, що призводять до природної низької активності цього ферменту. Також, активність хітотриозидази є важливим маркером успішності лікування хвороби Гоше, якщо у пацієнта відсутні мутації, що призводять до природньої низької активності цього ферменту.

Молекулярний аналіз гену глюкоцереброзидази (GBA) рекомендовано проводити кожній дитині з підтвердженим діагнозом хвороби Гоше.

Лікування3,5

Незважаючи на те, що в даний час хвороба Гоше є невиліковною, терапія може допомогти контролювати деякі симптоми захворювання.

Спеціальне лікування пацієнтів здійснюється за допомогою ферментної замісної терапії (ФЗТ), та може застосовуватися у більшості хворих з 1-м та 3-м типом хвороби Гоше.

На сьогоднішній день не існує ефективних методів лікування неврологічних проявів 2-го і 3-го типу хвороби Гоше, а також важкого ураження мозку, в таких випадках призначають симптоматичне підтримуюче лікування.

Література:

  1. T Andrew Burrow, Sonya Barnes, Gregory A Grabowski, Prevalence and management of Gaucher disease, Pediatric Health, Medicine and Therapeutics 2011:2 59–73 доступно за посиланням https://www.dovepress.com/prevalence-and-management-of-gaucher-disease-peer-reviewed-article-PHMT# станом на 17.03.2020
  2. NCBI, GeneReviews® [Internet], Gregory M. Pastores, Derralynn A. Hughes, et al., Gaucher Disease, GD type 1 is characterized by the presence of clinical or radiographic evidence of bone disease (osteopenia, focal lytic or sclerotic lesions, and osteonecrosis), hepatosplenomegaly, anemia and thrombocytopenia, lung disease, and the absence of primary central nervous system disease Initial Posting: July 27, 2000; Last Update: June 21, 2018. доступно за посиланням https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK1269/ станом на 17.03.2020
  3. National Gaucher Foundation. What Is Gaucher Disease доступнo за посиланням https://www.gaucherdisease.org/about-gaucher-disease/what-is/ від 17.03.2020
  4. NCBI, S. Linari, G. Castaman, Clinical manifestations and management of Gaucher disease, Clinical Cases in Mineral and Bone Metabolism 2015; 12(2) 157-164 доступно за посиланням https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4625773/ станом на 17.03.2020
  5. Уніфікований Клінічний Протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Хвороба Гоше. Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров’я України 19 серпня 2015 року № 529 доступно за посиланням https://dec.gov.ua/mtd/hvoroba-goshe/ станом на 17.03.2020

PP-RDP-UKR-0005

 

Терапевтичні напрямки по темі :