Skip directly to content

Застосування ніцерголіну в терапії когнітивних порушень різної етіології

У всьому світі близько 6,1 % осіб у віці понад 65 років схильні до деменції. Останні дані свідчать про те, що до 2030 р. кількість хворих з деменцією збільшиться до 63 млн (для порівняння: у 2000 р. кількість випадків цього захворювання становила 25 млн). Цей клінічний стан характеризується всебічним порушенням когнітивної функції, яке здебільшого прогресує. Пацієнти з деменцією потребують ефективних і безпечних терапевтичних підходів, які здатні поліпшити якість життя за допомогою відновлення функцій центральної нервової системи (ЦНС). Ніцерголін завдяки великому досвіду застосування (його зареєстровано у понад 50 країнах світу і використовують більш ніж 30 років) зарекомендував себе як ефективний і безпечний засіб у лікуванні деменції різної етіології. Однак, попри такий статус, в останні роки були висловлені побоювання з приводу безпеки цього препарату, пов'язані з тим, що його хімічна структура схожа з такою алкалоїдів маткових ріжків. У цьому огляді досліджень проведено аналіз ефективності, безпеки та досвіду клінічного застосування ніцерголіну в лікуванні когнітивних порушень різної етіології.

Ведення пацієнтів з когнітивними порушеннями, особливо в разі хвороби Альцгеймера, становить актуальну міждисциплінарну проблему. Інгібітори холінестерази, затверджені Управлінням з контролю якості продуктів харчування і лікарських засобів США (FDA), мають обмежену ефективність у терапії хвороби Альцгеймера. Ба більше, питання про доцільність застосування цих препаратів у лікуванні деменції залишається дискусійним, головним чином через те, що вони сповільнюють прогресування патології, але не здатні зовсім усунути наслідки хвороби Альцгеймера (N.R. Fowler et al., 2013). Отже, з огляду на брак ефективних засобів для лікування деменції й останні зміни в діагностичних методах і уявленнях про патогенез хвороби Альцгеймера, варто докладніше вивчити такий засіб, як ніцерголін, що вже зарекомендував себе як ефективний препарат для лікування когнітивних порушень.

Як і інші похідні ерголіну, ніцерголін є селективним сильнодійним антагоністом a1-адренорецепторів (M. Alvarez-Guerra et al., 1999) і має додаткові механізми дії на ЦНС та периферичну нервову систему. Понад три десятиліття препарат використовують у терапії ішемічного інсульту, судинної деменції і хвороби Альцгеймера, також він справляє позитивний вплив у терапії низки інших патологій. Для ніцерголіну характерні такі ефекти:

– поліпшує катехоламінергічний (норадреналіновий і дофаміновий) обмін (N. Carfagna et al., 1989);

– стимулює холінергічну нейротрансмісію за допомогою як  підвищеного вивільнення ацетилхоліну, так і селективної стимуляції активності холінацетилтрансферази (B. Winblad et al., 2008);

– поліпшує обмін фосфоінозитиду, а також підвищує активність і перенесення до ділянки мембрани кальційзалежних ізоформ протеїнкінази С (B. Winblad et al., 2008);

– стимулює обмінні процеси в головному мозку, що виражається в підвищеному метаболізмі кисню і глюкози (K. Shintomi et al., 1986);

– виявляє нейропротекторну й антиоксидантну активність (M.A. Sortino et al., 1999);

– має антитромботичну активність завдяки інгібуванню фосфоліпази тромбоцитів, що перешкоджає агрегації останніх (R. Bolli et al., 1989).

 

Досвід застосування ніцерголіну в лікуванні когнітивних порушень

Завдяки вазоактивним властивостями ніцерголін з моменту його появи розглядали як ефективний лікарський засіб для терапії цереброваскулярних порушень. Призначаючи препарат пацієнтам із цереброваскулярними порушеннями, спостерігали поліпшення мозкового кровообігу. З появою нових клінічних даних фармакологічний профіль ніцерголіну розширився, і його стали розглядати як перспективний засіб для лікування хвороби Альцгеймера та інших типів деменції. M. Fioravanti і L. Flicker заявили, що ніцерголін може стимулювати дофамінергічний і норадренергічний обмін у певних ділянках головного мозку, а також стимулює реакції за участю фосфоінозитидів, специфічне порушення яких спостерігають у пацієнтів із хворобою Альцгеймера. Крім того, за допомогою інгібування розпаду і стимуляції вивільнення ацетилхоліну ніцерголін підвищує доступність цього нейромедіатора. Ніцерголін також стимулює транслокацію протеїнкінази С, що перешкоджає осадженню b-амілоїду і стримує зниження фактора росту нервів, а це може запобігати втраті холінергічних нейронів (B. Winblad et al., 2008; M. Fioravanti, L. Flicker, 2001; L. Giardino et al., 2002). Крім того, ніцерголін підвищує рівень двох факторів росту, які захищають нейрони від токсичного впливу b-амілоїду, — міжклітинного трансформувального фактора росту b і гліального фактора росту нервів в астроцитах (T. Nishio et al., 1998; F. Caraci et al., 2005). Варто також зазначити, що ніцерголін поліпшує увагу й опрацювання інформації на нейрофізіологічному рівні, що забезпечує позитивну динаміку лікування дегенеративної і судинної деменції (E. Ezan et al., 2001).

 

Актуальність ніцерголіну в терапії хвороби Альцгеймера

Як відомо, точна діагностика хвороби Альцгеймера базується на зіставленні характеру поступового зниження когнітивної функції пацієнта з патологічними змінами в посмертних зразках тканин головного мозку (дегенерація скроневої і тім'яної часток, ділянок фронтальної кори і поясної звивини, поява нейрофібрилярних клубків і амілоїдних бляшок). Тепер основною метою досліджень хвороби Альцгеймера є профілактика, успішність якої залежить від ранньої діагностики до появи симптомів захворювання. Важливої ролі в цьому напрямі набула концепція легких когнітивних порушень (mild cognitive impairment — MCI). Діагностику легких когнітивних порушень проводять на підставі клінічної картини, а їхні нейропатологічні причини тільки починають вивчати. Більшість пацієнтів з легкими амнестичними когнітивними порушеннями, очевидно, перебувають у групі ризику розвитку хвороби Альцгеймера (W.R. Markesbery, 2005).

У зв'язку з недавнім посиленням концепції легких амнестичних когнітивних порушень у патогенезі хвороби Альцгеймера значно зросла актуальність антиамнестичної дії ніцерголіну. В одному з попередніх досліджень на тваринах ніцерголін уже продемонстрував виражену антиамнестичну дію на всіх моделях амнезії (індукованої електрошоком, скополаміном і порушеннями сну), еквівалентну такому в пірацетаму, меклофеноксату, піритинолу, динолу та феназепаму (T.A. Voronina et al., 1988). В іншому експерименті на тварин, який провели І. К. Рахманкулова і Т. А. Вороніна, одержали аналогічні результати застосування ніцерголіну, а ефективність препарату була еквівалентна пірацетаму і меклофеноксату. Повертаючись до клінічних досліджень, варто зазначити, що, згідно з Кокранівським оглядом, ніцерголін має позитивний вплив на когнітивну й поведінкову функції і поліпшує загальну клінічну картину в пацієнтів літнього віку з легкими та помірними когнітивними й поведінковими порушеннями різної етіології, включно з хронічною цереброваскулярною патологією і хворобою Альцгеймера (M. Fioravanti, L. Flicker, 2001). Якщо зіставити результати доклінічних досліджень антиамнестичної активності ніцерголіну і ефективність його нейропротекторної дії в клінічних дослідженнях, можна зробити закономірні висновки про позитивний ефект його застосування у лікуванні легких амнестичних когнітивних порушень. Однак через те, що майже всі клінічні дослідження ніцерголіну були проведені порівняно давно, оцінюючи дію цього препарату, не зважали на сучасні діагностичні критерії. Отже, глибше зрозуміти терапевтичний ефект ніцерголіну в лікуванні когнітивних порушень різної етіології можна тільки за умови проведення нових довгострокових подвійних сліпих плацебо контрольованих клінічних досліджень.

 

Сучасні підходи до застосування ніцерголіну

Тепер ніцерголін застосовують для таких потреб:

– для досягнення позитивної динаміки лікування порушень, спричинених ішемічним інсультом (порушення концентрації уваги, розлади короткострокової пам'яті тощо);

– у лікуванні судинної деменції для зниження ступеня тяжкості цієї патології, зокрема в разі порушень когнітивної функції й пам'яті.

 

Безпека ніцерголіну

Побічні ефекти ніцерголіну здебільшого незначні й нестійкі, виявляються з боку ЦНС, шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і серцево-судинної системи (B. Winblad et al., 2008). Майже у всіх пізніших дослідженнях вплив ніцерголіну на ЦНС оцінювали, порівнюючи з плацебо. Водночас було зазначено, що частота побічних ефектів у контрольній і експериментальній групах порівнянна. Всі несприятливі реакції на приймання препарату з боку центральної нервової системи були охарактеризовані як легкі й тимчасові, і в жодному з цих досліджень вони не стали протипоказом для продовження терапії. Вплив препарату на серцево-судинну систему також оцінювали в плацебо контрольованих дослідженнях. Як і щодо ЦНС, побічні ефекти з боку серцево-судинної системи були незначними, тимчасовими і не перешкоджали продовженню приймання препарату (F. Boismare, J. Lefrancois, 1980; G. Felisati et al., 2002; A. Bes et al., 1999). У низці досліджень відзначали мінімальні побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, а в переважній більшості випадків спостерігали однакову частоту несприятливих подій з боку шлунково-кишкового тракту в контрольній і основній групах (A. Battaglia et al., 1989; G. Nappi et al. 1997; B. Winblad et al., 2008).

З іншого боку, в описаних вище дослідженнях відзначили добру стерпність препарату в терапевтичних дозах. Результати останнього метааналізу показали, що під час приймання ніцерголіну кількість випадків припинення терапії не відрізняється від такої для плацебо, причому в групі пацієнтів, які приймали ніцерголін, спостерігали незначне зниження ризику серйозних несприятливих подій проти контрольної групи (M. Fioravanti et al., 2014).

 

Висновки

Попри побоювання щодо безпеки ніцерголіну, які висловлювали раніше, результати цього огляду свідчать про те, що препарат є безпечною й ефективною опцією для ведення пацієнтів з деменцією різної етіології, особливо в разі хвороби Альцгеймера. Однак дію препарату не оцінювали на підставі сучасних підходів до діагностики і не порівнювали з дією інгібіторів ацетилхолінестерази або антиоксидантів, які застосовують у лікуванні деменції. Проте дослідження безпеки показало, що для ніцерголіну характерна добра стерпність, а можливі побічні ефекти препарату обмежені й незначні. Варто зазначити, що жоден із доступних нині препаратів не може остаточно розв'язати проблеми, пов'язані з розвитком деменції. З огляду на обставини, що склалися, відмова від такого ефективного засобу, як ніцерголін, лише на підставі факту про те, що його хімічна структура подібна до ерголіну, не є правильним рішенням. Щоб докладніше вивчити ефективність і безпеку ніцерголіну в лікуванні деменції різної етіології, зокрема хвороби Альцгеймера, треба провести великі контрольовані дослідження з використанням сучасних технологій, актуальних критеріїв оцінювання й належного дизайну і порівняти одержані результати з ефективністю та безпекою інших терапевтичних опцій.

Посилання: 

Saletu B, Garg A, Shoeb A. Safety of Nicergoline as an Agent for Management of Cognitive Function Disorders. Biomed Res Int. 2014; 2014: 610103. 2014 Aug 28.

Стаття друкується в скороченні. Переклав з англ. Ігор Кравченко.​ Список літератури знаходиться в редакції.​

Стаття опублікована в журналі "Здоров'я України" №6 (355), 2015 та розміщена на порталі з дозволу редакції

Читати російською>>

Pfizer identification: 
PP-CNS-UKR-0021